Ефективність лікування міофасціального больового синдрому за допомогою лікувальної фізкультури та масажу

  • Отримано 30.07.2024
  • Доопрацьовано 07.10.2024
  • Прийнято 26.11.2024
  • 2 092 Перегляди
  • Взято з Т. 10, № 2, 2024
  • Сторінки 73-80

Метою дослідження було визначення ефективності методів фізичної терапії та масажу для зниження больових симптомів у пацієнтів із хронічним міофасціальним больовим синдромом, тривалість якого становила не менше 12 тижнів. Основний акцент було зроблено на усунення тригерних точок болю та довготривале розслаблення м’язів навколо уражених ділянок. У дослідженні брали участь 20 пацієнтів, які скаржилися на хронічний біль, що супроводжувався обмеженням рухливості у суглобах, зокрема скронево-нижньощелепного, дискомфортом під час жування та епізодичними нападами гострого болю. Пацієнтам був призначений 12-тижневий курс лікування, який складався з щотижневих сеансів фізичної терапії та масажу, спрямованих на зменшення напруженості м’язів і покращення рухливості суглобів. Протягом курсу проводилося три сеанси на тиждень, кожен із яких тривав від 45 до 60 хвилин. Фізична терапія включала вправи, спрямовані на зміцнення м’язів та розтягнення міофасціальних тканин для полегшення рухів. Масажні техніки включали глибокий масаж тканин, міофасціальне розслаблення та мануальну терапію, орієнтовані на розслаблення напружених м’язів навколо скронево-нижньощелепного суглоба та зменшення больових тригерних точок. Результати дослідження продемонстрували значне зменшення інтенсивності болю після лікування: середній показник болю за візуальноаналоговою шкалою знизився з 7,8 ± 0,9 до 2,3 ± 0,7 у стані спокою та з 8,1 ± 1,1 до 3,1 ± 0,8 при фізичному навантаженні (p<0,01). Крім того, амплітуда відкриття рота зросла з 27±3 мм до 39±4 мм (p<0,01), що свідчить про покращення рухливості суглоба, а показник функціональної активності за шкалою Хелкімо покращився з 3,5 до 1,2 (p<0,01), вказуючи на загальне зменшення симптоматики та поліпшення функціональної здатності суглобів. Через шість місяців після завершення курсу лікування у 85 % пацієнтів зберігався стабільний терапевтичний ефект: у 12 % біль повністю зник, а у 5 % він залишався на низькому рівні. Також було зафіксовано відновлення нормальної функції м’язів у 80 % пацієнтів, покращення гнучкості суглобів та корекцію постуральної позиції у 75 % випадків

тригерні точки; скронево-нижньощелепний суглоб; м’язове розслаблення; фізичні навантаження; відновлення рухливості у суглобах

https://doi.org/10.61751/ijmmr/2.2024.73

[1] Gibson W, Wand BM, Meads C, Catley MJ, O’Connell NE. Transcutaneous electrical nerve stimulation (TENS) for chronic pain – an overview of Cochrane Reviews. Cochrane Database Syst Rev. 2019;2(2):CD011890. DOI: 10.1002/14651858.CD011890.pub2

[2] Galasso A, Urits I, An D, Nguyen D, Borchart M, Yazdi C, et al. A comprehensive review of the treatment and management of myofascial pain syndrome. Curr Pain Headache Rep. 2020;24(8):43. DOI: 10.1007/s11916-020-00877-5

[3] Manchikanti L, Soin A, Mann DP, Bakshi S, Pampati V, Hirsch JA. Comparative analysis of utilization of epidural procedures in managing chronic pain in the medicare population: Pre and post affordable care act. Spine. 2019;44(3):220–32. DOI: 10.1097/BRS.0000000000002785

[4] Kashif M, Tahir S, Ashfaq F, Farooq S, Saeed W. Association of myofascial trigger points in neck and shoulder region with depression, anxiety and stress among university students. J Pak Med Assoc. 2021;71(9):2139–42. DOI: 10.47391/JPMA.375

[5] Dieleman JL, Cao J, Chapin A, Chen C, Li Z, Liu A, et al. US health care spending by payer and health condition, 1996-2016. JAMA. 2020;323(9):863–84. DOI: 10.1001/jama.2020.0734

[6] Valiente-Castrillo P, Martín-Pintado-Zugasti A, Calvo-Lobo C, Beltran-Alacreu H, Fernández-Carnero J. Effects of pain neuroscience education and dry needling for the management of patients with chronic myofascial neck pain: A randomized clinical trial. Acupunct Med. 2021;39(2):91–105. DOI: 10.1177/0964528420920300

[7] Paoletta M, Moretti A, Liguori S, Toro G, Gimigliano F, Iolascon G. Efficacy and effectiveness of extracorporeal shockwave therapy in patients with myofascial pain or fibromyalgia: A scoping review. Medicina. 2022;58(8):1014. DOI: 10.3390/medicina58081014

[8] Urits I, Charipova K, Gress K, Schaaf AL, Gupta S, Kiernan HC, et al. Treatment and management of myofascial pain syndrome. Best Pract Res Clin Anaes. 2020;34(3):427–48. DOI: 10.1016/j.bpa.2020.08.003

[9] Yılmaz N, Erdal A, Demir O. A comparison of dry needling and kinesiotaping therapies in myofascial pain syndrome: A randomized clinical study. Turk J Phys Med Rehabil. 2020;66(3):351–9. DOI: 10.5606/tftrd.2020.3917

[10] Pignatelli Vilajeliu A, Mestre Farràs N, Escalada Recto F, Coll Molinos M. Effectiveness of invasive and non-invasive tecniques for neck myofascial pain syndrome: A systematic review. Rehabilitación. 2020;54(3):181–90. DOI: 10.1016/j.rh.2020.01.009

[11] Do TP, Heldarskard GF, Kolding LT, Hvedstrup J, Schytz HW. Myofascial trigger points in migraine and tension-type headache. J Headache Pain. 2018;19(1):84. DOI: 10.1186/s10194-018-0913-8

[12] Peral-Cagigal B, Pérez-Villar Á, Redondo-González LM, García-Sierra C, Morante-Silva M, Madrigal-Rubiales B, et al. Temporal headache and jaw claudication may be the key for the diagnosis of giant cell arteritis. Med Oral Patol Oral Cir Bucal. 2018;23(3):e290–4. DOI: 10.4317/medoral.22298

[13] Haviv Y, Zini A, Sharav Y, Almoznino G, Benoliel R. Nortriptyline compared to amitriptyline for the treatment of persistent masticatory myofascial pain. J Oral Facial Pain Headache. 2019;33(1):7–13. DOI: 10.11607/ofph.1886

[14] Huang-Lionnet JH, Hameed H, Cohen SP. Pharmacologic management of myofascial pain. In: Benzon HT, Raja SN, Liu SS, Fishman SM, Cohen SP, editors. Essentials of pain medicine. 4th ed. London: Elsevier; 2018. P. 475–84. DOI: 10.1016/B978-0-323-40196-8.00053-X

[15] Heir GM. The efficacy of pharmacologic treatment of Temporomandibular disorders. Oral Maxillofac Surg Clin North Am. 2018;30(3):279–85. DOI: 10.1016/j.coms.2018.05.001

[16] Affaitati G, Costantini R, Tana C, Lapenna D, Schiavone C, Cipollone F, et al. Effects of topical vs injection treatment of cervical myofascial trigger points on headache symptoms in migraine patients: A retrospective analysis. J Headache Pain. 2018;19(1):104. DOI: 10.1186/s10194-018-0934-3

[17] Manchikanti L, Malla Y, Cash KA, Pampati V, Hirsch JA. Comparison of effectiveness for fluoroscopic cervical interlaminar epidural injections with or without steroid in cervical post-surgery syndrome. Korean J Pain. 2018;31(4):277–88. DOI: 10.3344/kjp.2018.31.4.277

[18] Manchikanti L, Singh V, Benyamin RM, Kaye AD, Pampati V, Hirsch JA. Reframing medicare physician payment policy for 2019: A look at proposed policy. Pain Physician. 2018;21(5):415–32.

[19] Moeen SM, Moeen AM. Usage of intravenous lidocaine infusion with enhanced recovery pathway in patients scheduled for open radical cystectomy: A randomized trial. Pain Physician. 2019;22(2):E71–80.

[20] George SZ, Lentz TA, Goertz CM. Back and neck pain: In support of routine delivery of non-pharmacologic treatments as a way to improve individual and population health. Transl Res. 2021;234:129–40. DOI: 10.1016/j.trsl.2021.04.006

[21] Watt J, Del Giovane C. Network meta-analysis. In: Evangelou E, Veroniki AA, editors. Meta-Research. Methods in molecular biology. New York: Humana; 2022. P. 187–201. DOI: 10.1007/978-1-0716-1566-9_12

[22] Guzmán Pavón MJ, Cavero Redondo I, Martínez Vizcaíno V, Ferri Morales A, Lorenzo García P, Álvarez Bueno C. Comparative effectiveness of manual therapy interventions on pain and pressure pain threshold in patients with myofascial trigger points: A network meta-analysis. Clin J Pain. 2022;38(12):749–60. DOI: 10.1097/AJP.0000000000001079

[23] Yalçın Ü. Comparison of the effects of extracorporeal shockwave treatment with kinesiological taping treatments added to exercise treatment in myofascial pain syndrome. J Back Musculoskelet Rehabil. 2021;34(4):623–30. DOI: 10.3233/BMR-200234

[24] Ahn E, Kang H. Concepts and emerging issues of network meta-analysis. Korean J Anesthesiol. 2021;74(5):371–82. DOI: 10.4097/kja.21358

[25] The World Medical Association. Declaration of Helsinki: Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects [Internet]. [cited 2024 June 13]. Available from: https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declaration-of-helsinki/