Сучасні тенденції лапароскопічної герніопластики ТАРР

Наталя  Войтюк

Метою дослідження була оцінка клінічної ефективності та безпеки лапароскопічної герніопластики за методом трансабдомінальної преперитонеальної пластики для лікування пахових гриж. Методологія дослідження передбачала ретроспективний аналіз медичних даних пацієнтів, які проходили лікування пахових гриж з 2018 по 2023 роки. Вибірка включала 120 пацієнтів, які були розподілені на групи залежно від типу гриж: первинні, рецидивуючі та двосторонні. Для оцінки ефективності лапароскопічної герніопластики за методом трансабдомінальної преперитонеальної пластики було вивчено основні показники, зокрема частоту післяопераційних ускладнень, тривалість відновлення, рівень хронічного болю та частоту рецидивів. Визначено клінічну ефективність цього методу порівняно з традиційними хірургічними підходами. Усі дані були зібрані з медичних карт та проаналізовані з використанням статистичних методів для виявлення значущих відмінностей між групами. Післяопераційні ускладнення склали 5 % у пацієнтів з рецидивуючими та двосторонніми грижами, що є нижчим показником порівняно з традиційним лікуванням (15 %). Тривалість відновлення становила 7 днів після лапароскопії проти 14 днів у групі традиційного лікування. Рівень хронічного болю через 6 місяців був значно нижчим (10 % проти 25 %), а частота рецидивів – лише 2 %. Висновки дослідження підтверджують, що лапароскопічна герніопластика за методом трансабдомінальної пре-перитонеальної герніопластики є безпечним і перспективним підходом до хірургічного лікування пахових гриж, що забезпечує зниження частоти ускладнень, скорочення реабілітаційного періоду та зменшення рівня хронічного болю у пацієнтів. Проте, успішність застосування методу залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, рівня підготовки медичного персоналу та доступу до сучасного обладнання

мінімально інвазивні методи усунення гриж; техніка Ліхтенштейна; хірургічне лікування в умовах амбулаторії; відкриті підходи до відновлення гриж; захворювання пахвинного канал

[1] Patterson TJ, Beck J, Currie PJ, Spence RAJ, Spence G. Meta-analysis of patient-reported outcomes after laparoscopic versus open inguinal hernia repair. British J Surg. 2019;106(7):824–36. DOI: 10.1002/bjs.11139

[2] Hernia Surge Group. International guidelines for groin hernia management. Hernia. 2018;22: 1–165. DOI: 10.1007/s10029-017-1668-x

[3] Chen LS, Chen WC, Kang YN, Wu CC, Tsai LW, Liu MZ. Effects of transabdominal pre-peritoneal and totally extraperitoneal inguinal hernia repair: An update systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Surg Endosc. 2019;33(2):418–28. DOI: 10.1007/s00464-018-6314-x

[4] Gavriilidis P, Davies RJ, Wheeler J, De’Angelis N, Di Saverio S. Total extraperitoneal endoscopic hernioplasty (TEP) versus Lichtenstein hernioplasty: A systematic review by updated traditional and cumulative meta-analysis of randomised-controlled trials. Hernia. 2019;23(6):1093–103. DOI: 10.1007/s10029-019-02049-w

[5] Ielpo B, Ferri N, Silva J, Quijano Y, Vicente E, Diago MV, et al. Laparoscopic transabdominal pre-peritoneal (TAPP) inguinal hernia repair using fibrin glue for fixation of the mesh and peritoneum closure. Surg Laparosc Endosc Percutan Tech. 2020;30(4):e24–7. DOI: 10.1097/SLE.0000000000000797

[6] Zheng Z, Tan C, Mao S, Duan J. Novel use of laparoscopic-assisted transinguinal technique for preperitoneal inguinal hernia repair: First case. Asian J Surg. 2020;43(7):773–4. DOI: 10.1016/j.asjsur.2020.02.009

[7] Gülaydin N, Ersöz F, Kalayci M, Kara E. Endoscopic hernia repair: A novel technique for the repair of inguinal hernia in a cadaver model. Surg Laparosc Endosc Percutan Tech. 2021;31(4):404–7. DOI: 10.1097/SLE.0000000000000935

[8] Lyu Y, Cheng Y, Wang B, Du W, Xu Y. Comparison of endoscopic surgery and Lichtenstein repair for treatment of inguinal hernias: A network meta-analysis. Med. 2020;99(6):e19134. DOI: 10.1097/MD.0000000000019134

[9] Jeroukhimov I, Dykman D, Hershkovitz Y, Poluksht N, Nesterenko V, Yehuda AB, et al. Chronic pain following totally extra-peritoneal inguinal hernia repair: A randomized clinical trial comparing glue and absorbable tackers. Langenbecks Arch Surg. 2023;408(1):190. DOI: 10.1007/s00423-023-02932-2

[10] Shah MY, Raut P, Wilkinson TRV, Agrawal V. Surgical outcomes of laparoscopic total extraperitoneal (TEP) inguinal hernia repair compared with Lichtenstein tension-free open mesh inguinal hernia repair: A prospective randomized study. Med. 2022;101(26):e29746. DOI: 10.1097/MD.0000000000029746

[11] Howard R, Gunaseelan V, Brummett C, Waljee J, Englesbe M, Telem D. New persistent opioid use after inguinal hernia repair. Ann Surg. 2022;276(5):e577–83. DOI: 10.1097/SLA.0000000000004560

[12] Bracale U, Merola G, Sciuto A, Cavallaro G, Andreuccetti J, Pignata G. Achieving the learning curve in laparoscopic inguinal hernia repair by TAPP: A quality improvement study. J Invest Surg. 2018;32(8):738–45. DOI: 10.1080/08941939.2018.1468944

[13] Ielpo B, Duran H, Diaz E, Fabra I, Caruso R, Malavé L, et al. A prospective randomized study comparing laparoscopic transabdominal preperitoneal (TAPP) versus Lichtenstein repair for bilateral inguinal hernias. Am J Surg. 2018;216(1):78–83. DOI: 10.1016/j.amjsurg.2017.07.016

[14] Furtado M, Claus CMP, Cavazzola LT, Malcher F, Bakonyi-Neto A, Saad-Hossne R. Systemization of laparoscopic inguinal hernia repair (TAPP) based on a new anatomical concept: Inverted y and five triangles. ABCD Braz Arch Digest Surg. 2019;32(1):e1426. DOI: 10.1590/0102-672020180001e1426

[15] Misawa M, Kudo S, Mori Y, Cho T, Kataoka S, Yamauchi A, et al. Artificial intelligence-assisted polyp detection for colonoscopy: Initial experience. Gastroenterology. 2018;154(8):2027–9.e3. DOI: 10.1053/j.gastro.2018.04.003

[16] Hirasawa T, Aoyama K, Tanimoto T, Ishihara S, Shichijo S, Ozawa T, et al. Application of artificial intelligence using a convolutional neural network for detecting gastric cancer in endoscopic images. Gastric Cancer. 2018;21(4):653–60. DOI: 10.1007/s10120-018-0793-2

[17] Zhao W, Yang J, Sun Y, Li C, Wu W, Jin L, et al. 3D deep learning from CT scans predicts tumor invasiveness of subcentimeter pulmonary adenocarcinomas. Cancer Res. 2018;78(24):6881–9. DOI: 10.1158/0008-5472.CAN-18-0696

[18] Hashimoto DA, Rosman G, Witkowski ER, Stafford C, Navarette-Welton AJ, Rattner DW, et al. Computer vision analysis of intraoperative video: Automated recognition of operative steps in laparoscopic sleeve gastrectomy. Ann Surg. 2019;270(3):414–21. DOI: 10.1097/sla.0000000000003460

[19] Kitaguchi D, Takeshita N, Matsuzaki H, Oda T, Watanabe M, Mori K, et al. Automated laparoscopic colorectal surgery workflow recognition using artificial intelligence: Experimental research. Int J Surg. 2020;79:88–94. DOI: 10.1016/j.ijsu.2020.05.015

[20] Lundervold AS, Lundervold A. An overview of deep learning in medical imaging focusing on MRI. J Med Phys. 2019;29(2):102–27. DOI: 10.1016/j.zemedi.2018.11.002

[21] Kim M, Yun J, Cho Y, Shin K, Jang R, Bae HJ, et al. Deep learning in medical imaging. Neurospine. 2019;16(4):657–68. DOI: 10.14245%2Fns.1938396.198

[22] Jin Y, Dou Q, Chen H, Yu L, Qin J, Fu CW, et al. SV-RCNet: Workflow recognition from surgical videos using recurrent convolutional network. IEEE Trans Med Imaging. 2018;37(5):1114–26. DOI: 10.1109/TMI.2017.2787657

[23] Guédon ACP, Meij SEP, Osman KNMMH, Kloosterman HA, van Stralen KJ, Grimbergen MCM, et al. Deep learning for surgical phase recognition using endoscopic videos. Surg Endosc. 2021;35(11):6150–7. DOI: 10.1007/s00464-020-08110-5

[24] Fan X, Ding Y, Sun N, Chen Y. Ultra-micro instrument in laparoscopic transabdominal preperitoneal (TAPP) hernioplasty. Updates Surg. 2023;76(2):601–5. DOI: 10.1007/s13304-023-01715-0